КІР АТАКУЄ

Kip - це гостре висококонтагіозне вірусне захворювання, яке відноситься до групи інфекцій дихальних шляхів, викликається вірусом кору, передається повітряно-крапельним шляхом, проявляється гарячкою, катаральними явищами, висипкою на шкірних покривах та слизових оболонках щік у вигляді плям Філатова-Копліка.

Як можна заразитися кором

Вірус кору достатньо стійкий у навколишньому середовищі, при кімнатній температурі зберігається протягом декількох годин, поширюється при кашлі та чханні хворої людини. Кір належить до числа інфекцій з дуже легким крапельним механізмом передачі і масовою сприйнятливістю, тому рівень захворюваності знаходиться у прямій залежності від кількості неімунних (не щеплених) осіб. Інфекція дуже швидко поширюється, з потоком повітря вірус може навіть поширитись у сусідні приміщення, наприклад через вікна, вентиляцію тощо. Інкубаційний період для кору (період від моменту зараження до появи перших ознак захворювання) складає 8-17 днів, максимальний - 21 день. Хворий на кір небезпечний для оточуючих в останні 1-2 дні інкубаційного періоду, в катаральному періоді та перші 4 дні висипу. Після перенесеного захворювання зберігається тривалий імунітет. Діти, які народились від перехворілих матерів, нечутливі до кору перші 4 - 6 місяців життя, оскільки протягом цього періоду у крові зберігаються материнські антитіла.

Симптоми кору

Хвороба розпочинається з незначного підвищення температури тіла, нежитю, першіння в горлі, покашлювання. На внутрішній поверхні щік біля корінних зубів з'являються утворення величиною з макове зерно, оточене червоною каймою, які мають назву плям Філатова-Коплика та мають діагностичне значення. Після, так званого «катарального періоду», через 3-4 дні з'являється характерна висипка (численні дрібні червонуваті цятки, які мають тенденцію до злиття й утворення більших плям), яка характеризується етапністю висипання: спочатку за вухами, на обличчі, шиї, потім розповсюджується на верхню частину тулуба та руки, і лише потім на ноги. Обличчя стає одутлим, сльозяться очі, продовжуються виділення з носа. Може хвилеподібно підвищуватись температура тіла - до 40,5 °С. Висипка тримається впродовж 3-4 днів, а потім зникає у тому ж порядку, у якому з'являлася, верхній шар шкіри, на якій був висип, починає відлущуватись.

Які ускладнення кору

У кожного третього хворого вищевказане захворювання викликає ускладнення: пневмонію, отит та інші бактеріальні інфекції, може погіршуватись слух, спостерігатися розумова відсталість. Хворі на кір особливо чутливі до стрептококової інфекції. Внаслідок перенесеного кору може розвинутись енцефаліт чи паненцефаліт. Дуже небезпечний кір для вагітних жінок, оскільки може спричинити викидень чи патологічні зміни у розвитку дитини.

 

Особливості епідемічного процесу при кору

Кору притаманна циклічність коли пік захворюваності повторюється через кожні 5-6 років. Циклічні підйоми захворюваності реєструвались у 2001, 2006 та 2012 pp. Так впродовж 2012 року у Львові було зареєстровано 990 випадків захворювання з інтенсивним показником 125,7 на 100 тис. населення. Для порівняння, у 2013-му було 73 випадки з інт.пок. 9,27; 2014-му - 20 з інт.пок.2,66; 2015-2016 роках захворюваність не реєструвалась. Впродовж 2017 року зареєстровано 28 випадків. А починаючи з січня 2018 року спостерігається стрімке наростання рівня захворюваності.

Також для даної інфекції характерна зимово-весняна сезонність, коли найвищий рівень захворюваності припадає на грудень-травень.

Кір відноситься до імунокерованих інфекцій, при яких рівень захворюваності залежить від кількості неімунних осіб. За рекомендаціями ВООЗ охоплення щепленнями має складати більше 95%, щоб забезпечити популяційний імунітет та наблизити ліквідацію хвороби. Аналіз захворюваності на кір за попередні роки показав, що більше 60% хворих не мали щеплення проти цієї інфекції.

Профілактика кору

Єдиним надійним захистом від кору є вакцинація. У нашій країні вакцинопрофілактика кору в плановому порядку почала проводитися з 1967-1968рр. З 1986 року запровадили ревакцинацію проти кору. Згідно діючого Календаря щеплень вакцинацію проти кору проводять дітям у віці 12 місяців, ревакцинацію — у шість років. Дітям, що не були вакциновані проти кору, паротиту чи краснухи за віком у 12 місяців та в 6 років, щеплення починають робити у будь-якому віці до 17 років 11 місяців 29 днів. Дитина має отримати дві дози з дотриманням між ними мінімального інтервалу введення (1 місяць).

При виникненні осередку кору за місцем проживання чи в організованому колективі проводяться наступні протиепідемічні заходи: за контактними особами встановлюється медичне спостереження впродовж 21 дня; в організованих колективах забезпечують максимально можливу ізоляцію групи (класу) від іншого колективу на 21 день, забороняють приймання не щеплених осіб і осіб без довідки, про перенесене захворювання на кір на термін карантину. Протягом всього періоду спостереження щоденно у приміщеннях проводиться вологе прибирання з застосуванням деззасобів та часте провітрювання. Діти старші 1 року та дорослі особи, які не щеплені проти кору, не хворіли раніше на кір або не мають відомостей про щеплення за епідемічними показами підлягають щепленням проти кору протягом 72 годин з моменту контакту з хворим. Пасивну імунопрофілактику контактним особам проводять шляхом внутрішньом'язового введення імуноглобуліну нормального людини рідкого в перші 6 діб від моменту контакту в дозі відповідно до інструкції виробника при відсутності документального підтвердження про введення 2-х доз вакцини проти кору.

Помітним бути модно

        Ця стаття про дотримання правил дорожнього руху в осінньо-зимовий період (зокрема безпеки пішохода в темну пору доби); про важливість використання дітьми світловідбивачів (флікерів, стрічок, наліпок) на одязі, портфелях, взутті, велосипедах, тощо.

 

         У Правилах дорожнього руху у розділі 4. ОБОВ´ЯЗКИ І ПРАВА ПІШОХОДІВ чітко прописано: п. 4.4. «У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості пішоходи, які рухаються проїзною частиною чи узбіччям, повинні виділити себе, а за можливості мати на зовнішньому одязі світловідбиваючі елементи, для своєчасного їх виявлення іншими учасниками дорожнього руху». Тому, кожен пішохід повинен вживати заходів безпеки, батьки повинні при виборі одягу школярам враховувати, що він буде рухатись темними вулицями, а восени та взимку темніє дуже рано! Традиційно зростає кількість ДТП. Це пов´язано зі скороченням світлового дня, погіршенням погодних умов та іншими об´єктивними причинами, яких не враховують водії. Дороги в Україні погано освітлюються, а пішоходи з настанням холодної погоди одягаються у темний одяг і зливаються на дорозі з темрявою.

 

        При русі в темний час доби по неосвітлених шляхах водій бачить тільки ту частину дороги, що освітлена фарами автомобіля. При цьому здатність очей до сприйняття світлових контрастів гірше, ніж при денному світлі. Особливо важко помітити на дорозі у вечірній та нічний час пішоходів.

 

       Існують браслети, виготовлені з м´якого пластику та  помітні у світлі фар автомобіля з відстані до 400 м. Носіння флайтера знижує ризик наїзду на пішохода, роллера чи велосипедиста.

 

      Ви знали, що 40% ДТП з травмами пішоходів і велосипедистів стається вночі?

 

     Світловідбивач для пішохода - атрибут особистої безпеки!

 

     Радимо батькам дітей у зимові дні одягати школярів у яскравий одяг, який здалека видно на дорозі, додаючи до нього декілька флікерів.

 

   І обов´язково нагадати дітям правила переходу дороги!

 

Безпека мого життя

Абетка дорожнього руху

Профілактика гострих кишкових інфекцій у дітей

 

Гострі кишкові інфекції спостерігались у людей з давніх часів. Щорічно в Україні реєструється біля 54000 діарейних захворювань, біля 30 смертей, більшість з яких етіологічно залишається не розшифрованими через труднощі з оснащенням лабораторій. Найчастішими збудниками гострих кишкових інфекцій у дітей є віруси.

Гострі кишкові інфекції — це група інфекційних захворювань, які характеризуються фекально-оральним шляхом передачі та переважним ураженням шлунково-кишкового тракту.

Провідними симптомами гострих кишкових інфекцій є діарея (рідкий або водянистий стул як найменше 3 рази за 24-годинний період) та блювота. Кишкові інфекції ведуть до зневоднення та електролітних порушень, які можуть загрожувати життю дитини.

Серед інфекційних захворювань у дітей гострі кишкові інфекції займають одне із перших місць.

Дані епідеміологічного нагляду вказують на те, що 35-40%, а в окремі місяці до 70% всіх випадків важких діарей у дітей до 5 років в Україні викликані ротавірусною інфекцією.

Джерелом хвороби є хворі або носії. При кишкових інфекціях збудник виділяється у зовнішнє середовище з фекаліями інфікованих осіб. Передача відбувається фекально-оральним шляхом як під час прямого контакту, так при контакті з іншими поверхнями та предметами, що могли бути забруднені фекаліями (підлоги, меблі, одяг, іграшки, тощо). Інші шляхи передачі, такі як забруднені їжа та вода, а також повітряно-крапельний шлях цілком не виключаються. У розповсюдженні кишкових інфекцій велику роль відіграють мухи. Вони сідають на фекалії хворого, потім перелітають на їжу, посуд та заражають їх.

Гострі кишкові інфекції викликані бактеріями (шигели, сальмонели, кишечна паличка), вібріонами (холерний вібріон) поширюються переважно під час літніх місяців, а рота вірусна інфекція під час холодних місяців. В Україні пік захворюваності перепадає на зимовий період з грудня по травень. Причина такої сезонної моделі - невідома.

Найбільш вразливими до інфікування гострими кишковими інфекціями є діти. Бо у них ще немає гігієнічних навиків, вони легко забруднюють руки, любий предмет тягнуть до рота.

Руки як у хворої, так і здорової людини відіграють важливу роль у передачі кишкових інфекцій. Ось чому ці інфекції називають хворобами «брудних рук».

Гострі кишкові інфекції починаються гостро, через 1-5 днів від моменту інфікування. Хвороба починається підвищенням температури тіла до 38-40°С, симптомами інфекційного токсикозу, можливо порушення свідомості, судоми, блювота та рідкий стілець. В випорожненнях можуть бути домішки слизу, крові, різного гною.

У дітей можуть бути переймоподібні болі в животі, на які маленькі діти реагують плачем.

Лікування хворих кишковими інфекціями повинно проводитись по вказівці лікаря.

При появі перших признаків діарейного захворювання у дитини слід негайно звернутися до лікаря.

До приходу лікаря батькам дитини, у якої є прояви кишкової інфекції (блювота, діарея) слід поїти розчинами, які містять сіль - Регідрон, Хумана-електроліт (розвести кип'яченою водою згідно інструкції). Після кожного рідкого випорожнення необхідно випити дітям до 2-х років 50-100 мл рідини, дітям від 2-х до 10 років 100-200 мл рідини. Розчин застосовується в режимі випоювання малими порціями для запобігання блювоті: дітям до 2-х років слід пропанувати чайну ложку розчину кожні 1-2 хвилини, дітям більш старшого віку часто пити безпосередньо з чашки. Порошки для приготування розчинів для пероральної регідратації мають бути в домашній аптеці.

 Також потрібно контролювати температуру тіла дитини.

 Продовжувати вигодовування дитини: немовлятам необхідно давати їхню звичайну дозу молока або молочної суміші якнайменше  кожні 3 години, якщо можливо у чашці, якщо дитині не менше 6 місяців або якщо вона вже приймає м'яку їжу –  слід давати каші, овочі та іншу їжу на додаток до молока; старшим дітям доцільним є обмеження продуктів, які спричиняють надмірне осмотичне навантаження на кишечник (морозиво, цукерки, тістечка, концентровані м'ясні бульйони). Рекомендовано продукти які містять ніжну клітковину, яка здатна обволочувати слизову, захищаючи іі (печені яблука, банани). Їжа повинна бути добре кулінарно обробленою, розім'ятою або перетертою для полегшення травлення.

 Батькам дитини у якої є  прояви кишкової інфекції (блювота, діарея) не слід самовільно призначати антибіотики, використовувати протиблювотні тa протидіарейні засоби.

В профілактиці діарей у дітей важливим є грудне вигодовування, користування безпечною водою, дотримання санітарних норм при  приготуванні та прийомі їжі, миття рук після відвідування туалету чи догляду за дитиною. Продукти харчування слід купувати в магазинах, а не у випадкових продавців та на «стихійних» ринках.