Батьківські заповідіі

Сім батьківських заповідей

 

  1. Не вважайте дитину своєю власністю – вона Божа.
  2. Любіть її такою, якою вона є, навіть якщо вона не надто талановита, не в усьому досягає успіху...
  3. Не очікуйте, що вона виросте саме такою, якою хочете ви, - допоможіть їй стати собою.
  4. Запам’ятайте: найголовніший ваш обов’язок – розуміти й втішати.
  5. Не переймайтесь, якщо не можете чогось зробити для сина чи дочки. Найгірше, якщо можете, але не робите.
  6. Усвідомте: для дитини зроблено не все.
  7. Не очікуйте на вічну вдячність: ви дали життя своїй дитині, вона віддячить вашим онукам.

 

Почуйте серцем голос Вашої дитини

  • Окрім їжі, дайте мені тепло сердечність, безпечний спокій і вашу любов.
  • Дозвольте втішатися моїми замислами у цьому дивному світі постійних змін.
  • Дозвольте у міру своїх сил сідати, соватись, вставати, ходити, бігати, лазити, скакати.
  • Не кажіть, що я співаю, бавлюся чи експериментую “Забагато, задовго, зачасто”.
  • Дозвольте мені ставити питання і отримувати чесні відповіді, а також експериментувати, шукати і досліджувати.
  • Не ідентифікуйте ваші почуття і думки з природними потребами мого організму.
  • Не карайте мене, коли я й так переживаю за невдачі, сама ж бо невдача є вже карою для мене.
  • Говоріть до мене серцем, очима, посмішкою, вашими руками: ваші слова не завжди мені зрозумілі.
  • Нехай довкола мене живуть гарні і лагідні люди.
  • Нехай тут царює мир – передумова мого розвитку.
  • У вашій хаті відпустіть мені у власність один куточок і частину вашої уваги та вашого часу.
  • Навчіть мене розуміти й відчувати красу і тішитися – радіти з усього, хоч би навіть і з найбільшою дурнички.
  • Підтримуйте та заохочуйте мене до праці, навіть і тоді, коли я роблю ще сотні помилок.
  • Будьте терплячі до мого безладдя, я ж бо є тільки дитиною і учнем.
  • Надайте і мені частину відповідальності, вимірену до моїх сили і моїх можливостей.
  • Навчіть мене брати участь у забаві, зайнятті і праці.
  • Зважайте на мої забави і з них робіть висновки, як даватиму собі раду із життя і його труднощами.
  • Коли загадаєте мені зробити це або те, скажіть також “як” і “чому”.
  • Учиніть усе, щоб я відчувала свою значимість і потрібність для вас, своє місце у планах вашої родини та школи.
  • Будьте до мене доброзичливі та лояльні, щоб я навчалася відплачувати іншим людям тим самим.
  • Покажіть, як дотримувати обіцянки, слова.
  • Не думайте про мене лише як про немовля, коли я хочу рости і бути великою.
  • Нехай ніколи не боюся втратити Вашу любов.
  • Не накидайте мені Ваших переляків і острахів.
  • Допоможіть мені потроху перемагати біль і марні забаганки, і тішитися майбутніми радощами.
  • Навчіть мене рівноваги, коли ви на мене гніваєтеся, але не боятися гніву, коли він справедливий і виправданий.